Ти просто будь!... Коли
постукають морози,
коли хрестом на сході
зійде вогню полин...
Ти просто будь, коли
у світ ввірвуться грози...
Хоча й не тут, не поруч,
хоча ти й не один...
Будь спогадом німим!
Будь сном, шаленством мрій
і покликом в майбутнє,
а, іноді, хоча би,
мені ти другом стань!
На півхвилини так...
Та віриш? Всюдисутнім!
Якийсь незмірний простір
живе в твоїх очах...
Поклич мене у твій Чумацький шлях!
Будь літом серед зим.
Жнивами - у посуху...
І полум"ям жоржин,
розквітлих серед хмар...
Хоч не моїм - чиїмсь
щоденним порятунком,
те "бути", як найвищий
у цьому світі дар!
Вже не розбитись!
...............В серці - Океан.
20.08.2016р.
зріла, чуттєва лірика 
