Пам'ятаю дуже добре той вечір, коли я сказав тобі, що їду у відрядження до Барсилони на кілька років, що там мені не буде можна телефонувати в Україну, не можна буде там писати листів додому.
Ти почувши це розплакалась, і ріка твоїх сліз добряче намочила мою сорочку на грудях. Я намагався тебе заспокоїти, мовляв я буду через знайомих передавати тобі вітання та посилки. Але ти не хотіла нічого чути. Тоді я замовив у ресторані вечерю з доставкою прямо в квартиру. Ми повечеряли при свічках, і потім я займався в останнє з тобою сексом. Повір так, як тоді мені ніколи і ні з ким не було добре.
Коли ти заснула я тихо взяв валізу з речами і вийшов з квартири, мене біля парадного вже чекало таксі зазделегіть замовлене. Я мусів збрихати тобі я насправді поїхав до Ню-йорка, де мене чекало нове захоплююче житття наповнене новими видами наркотиків і різноманітними видами алкоголю, наповненого гіркого сумного щему, після перших ковтків. Я не зміг сказати того, що було причиною мого різкого зникненя. Розумієш у мене почались проблеми з наркотиками і алкоголем, і плюс ще виникли напади агресії, через вічні розборки з баригами. І я не хотів, завдати тобі болю, для мене боляче було знати те, що я зможу тебе скривдити, бо коли ти когось сильно любиш і знаєш що ти є хворим і агресивним, ти стараєшся врятувати своїх рідних від самого себе.
Ти мене пробач, і забудь, як страшний сон. Це все, що я можу тобі сказати. Ти не намагайся мене шукати у Ню-йорку, мене там нема, я можу лише сказати одне, що я знаходжусь в Франції в брудному кварталі одного міста на квартирі, де живуть одні наркомани алкоголіки, простетутки, лезбіянки і багато різних уйобків та лузерів, що живуть в європейських містах нашої планети.
Ти напевно хочеш знати чим я займаюсь. Знай я зараз курю косячок і занюхую його коксом. Ти можеш мене ненавидіти, призирати називати наріком кончаним, але ти маєш мені дякувати за те, що ти досі жива, що я врятував тебе від свого божевілля, яке тебе би погубило і залишило на серці глибокі рани.
Я тебе дуже люблю, і ти пам'ятай що в цьому світі покритому мороком є хтось, хто тебе любить..
Прощавай, моя дорога Ліза, я буду тебе пам'ятати вічно.
Твій Санько.
ID:
686158
Рубрика: Проза
дата надходження: 27.08.2016 23:16:17
© дата внесення змiн: 27.08.2016 23:16:17
автор: lypnec
Вкажіть причину вашої скарги
|
