Це не чесно вертатися зараз.
Це жорстоко, не правильно, хижо.
Я ж століття тебе чекала!
Я ж забути тебе просила!
Ти вертаєшся ніжними кроками
І сльозами на віях тихими.
Це не мрії вже, просто спогади,
Як востаннє тобою дихала.
Так далеко, і наче поряд
Твого дихання ніжний звук,
Твій закоханий завжди погляд,
Поцілунки і дотики рук.
Я чекала тебе у відчаї
Я чекала тебе в жалю,
Щоб здійснилися сни мої віщі,
Щоб сказати "Тебе люблю".
І не вірю, що все здалося.
І здається - поверну час,
Коли ти цілував волосся,
Коли місяць світив для нас.
І нехай стане дощ стіною,
І не хай загорлає грім
Ти ніколи не будеш зі мною,
Ти ніколи не був моїм.
І нехай чудодійна сила
Цілий світ переверне знов
Не продихала і не прожила
Цю нестерпну твою любов!!!
Бо відчужені ми планети
Недолюблені в морі тьми.
Недописані досі сюжети,
Де не разом нещасні ми!́
