Так часто серце попадає у полон,
І віддаєш усе що маєш,
Ритмічні звуки поглинають сон,
Постійно хочеться щось дарувати,
Несешся вітром до свого тепла,зігрітись хоч би на хвилинку,
Поцілувати ніжнії вуста і запалити в погляді іскринку,
Собі стаєш вже не підвладним,
І твоє серце не твоє,
В лодонях хтось його тримає,
І без відриву все кує,
Ці неймовірні повороти
Заносять в прірву пустоти..
Тут схаменувся,зрозумів що був не проти,
Але тепер страждаєш в самоті,
А все тому що серце у долонях,а мало бути у душі,
Щоб серце в серці,сміх без болі,щоб до кінця, рука в руці….
"Щоб серце в серці, сміх без болі, щоб до кінця, рука в руці..." 
