Розпустила нічка коси... тихо шумить річка.
Там чомусь ще не заснула молода берізка.
Хоч над нею ясні зорі, місяченько сяє.
- Чому журишся, серденько?- він її питає.
Засоромилась берізка, тому й не призналась,
Що в ясена молодого вона закохалась.
Розпустила нічка коси, умилася в річці.
Здогадалась, чом не спиться молодій берізці.
Як вплітала стрічки-зорі, то й шепнула зблизька
тому ясену стрункому, що не спить берізка...
Зашумів ясен веселий, скинув листок в річку,
Бо розважить захотів він молоду берізку.
Ще хотілось йому дуже перейти місточок...
Щоб берізка здогадалась, чий то є листочок.
Заплітає нічка коси, тихо шумить річка.
В снах солодких вже дрімає молода берізка...
ДЯКУЮ,ЄЛЯ!!!
ДЯКУЮ, ОЛЕКСО!!! 
ДЯКУЮ!!! 
