Будую грудень, ніби корабель,
з уламків осені, зі скалок споминів.
Сніг - мокрим ватманом, сни – шкереберть,
на сірім парусі - ворони - комами
між ієрогліфів гілок дерев,
де щогли стовбурів вітри визискують,
де саду палуба - з колючих слив каре.
А військо докорів - слізьми полискує
дрібними, влад їм - сонця мірабель,
у жмені втримати, приспати в гомоні.
..Я грудень зводила, мов корабель,
з уламків осені, на тиблях споминів.
«как ви яхту назовьотє, так она і попливьот»... Є таке. Мабуть це можна застосувати і до будівельних матеріалів, які використовуються... Оригінальна наповненість і гарна образнізть у вірші!
