Не схотів весну стрічать
Разом, як колись.
А мелодії звучать,
Що тоді лились...
Промайнули холода
І відтанув сніг.
Абрикоса викида
Свій рожевий цвіт.
Квіточками ніжними
Зацвітуть сади.
Ніччю дивовижною
Повернешся ти.
Долею нескорений
У снігах блукав.
Немічний, знеморений
Все мене шукав.
Хай пройде немало літ
І немало зим.
Пелюстками первоцвіт
Розмете, як дим.
Та я вірю, що колись
Ти знайдеш мене.
Ми навіки розійшлись...
Та і це мине...
23.12.2020р
