Осіннє листя знову опадає,
І сутінки поволі настають.
Розлука із тобою серце крає,
Думки безжальні душу рвуть.
Холодний вітер проникає навскрізь,
Похмурі хмари вкрили небеса.
Лиш усмішка твоя мене зігріє вранці,
І я відчую всю красу життя.
Не буде більше осені такої
Не має більше страху, каяття.
У серці десь живе надія…
Надія, що це справжнє почуття.
Осінь 2016
