Любов, мене ненависті не вчила -
Вона, завжди любила - як могла.
Коли сонце, мої спалило крила -
Вона, в мені надію зберегла.
А час, минав. Летіли дні за днями,
Й губились думки в хороводі літ.
Та той цілунок - спраглими вустами,
Я відчував, неначе перший зліт.
Любов, мене ненависті не вчила
І вчів Господь - завжди прощати всіх.
Але нажаль, нас Доля розлучила,
Й кохання стало карою, за гріх...