Та будь Людиною! Постань
Хоч раз ти божим чоловіком.
Не став безглуздих запитань:
Ти робиш це од віку і до віку.
Та стань Людиною! Забудь
На батька й матір всі образи.
Самим собою врешті будь,
Та не даватиметься все й одразу.
Не будь пташиною, будуй
Своє гніздо , свою родину.
Часу́ не гай та не марнуй
Ти слід лишити тут усе ж повинен.
Ти плазуном не будь, пильнуй
Щоби душа не була в норах.
Як треба, трохи пригальмуй
А люди? Люди хай собі говорять.
І рибою ти теж не будь,
І не пливи за течією.
А про буйки все ж не забудь:
Не знаєш, що за вирвою тією.
Не будь ослом, пеньком, арапом,
Людські у тобі риси є. Є!
Ні відбувайлом, ані цапом -
Усім єством борися за своє!
