Так хочеться піти до саду,
Зірвати соковитий плід.
Вже осінь - стара добра баба,
А я от думаю: а де її коханий дід?
Поїхав десь на заробітки
Чи вже помер, не приведи Господь,
Чи десь до молодої пішов тітки,
А може, десь заснув і прийде потім?
А, краще я не буду тут щось думати,
Піду я у садок, що яблуні зберіг,
Підніму, обітру об себе яблуко
І повернусь до хати на поріг.
І все так по-осінньому закрутиться:
Листки листками, а життя іде,
І хтось від слів оцих засмутиться,
А хтось із ними по життю піде.
А осінь - щедра добра баба -
Знайде десь діда. Ох, то уже й дід!
Переночує з ним біля старого граба
І піде далі з ним в осінній світ.
23.09.2017
