З ким ти диво моє у порі цій нічній?
Ти є трішечки мій чи як завжди нічий?
От навіщо прийшов з некерованих снів
Та лягаєш рядком аритмованих слів?
Маєш час у добі на моральне піке?
Щоб налила тобі твоя гейша саке
Запалила зірки в океанах між вій
Розгорнула із спогадів шитий сувій
Кожен запис в якому мов зілля терпке
В ньому дихання наше глибоке п'янке
Поміж тіл б’ють термальні джерела жаги
Що розтоплять з бажання чесноти сніги
Розгорну і дозволю нарешті тобі
Дописати все те, розпочате тоді
Розв'язати корсет виховних парадигм
Цілувати коліна, пірнути між них
Буде тепло тобі між моїх голих ніг
Я прийму тебе так, щоб забути не зміг
У симфонії всіх найвідвертіших мрій
Струнні етики вже не триматимуть стрій
І відкрию тобі свої справжні світи
В них побачиш осяяним образ свій ти
Синтезую в ефірну олію полин
Культивую з піщинок ріст дивних перлин
Може, Данно, не пий?! Це звабливе саке
Хай не тягне в безодню, бо надто важке
Пропливай собі тихо в свідомім човні
Не пізнавши світів, що на дні у мені!
замечательный 
