Дочекався: у Київ нарешті Золота прийшла осінь –
Листя дерев помаранчеві, жовті, немов золоті,
Тільки щезає кудись традиційна київська просинь,
Тільки ховають її хмурі суцільно, щільні хмари.
Життя України зараз – немов ця київська осінь:
Злато нахабно блищить серед сірого смутку народу,
А можновладці базікають все про щастя нагоду,
І ретельно ховають у кишені київську просинь.
Зима неминуча. Морози. Вуличні шинокаміни.
А там, дивись, і прийдуть неминуче весняні зміни.
11.11.2017
К.
