Будь, просто будь. Усе інше не матиме значення.
Зрозуміла я це лиш тепер. Усвідомила суть -
як тебе я назву - то дрібниці, важливе призначення,
твоя цінність в моєму житті. Тому будь, просто будь...
Будь джерелом...На порозі нової історії,
будь причиною нових подій та нових починань.
Хоч на різних гілках пролягли руху нашого колії,
це дрібниці, бо стільки в душі мрій, фантазій, бажань..
Настроєм будь...Залишай по собі хоч краплиночку
свого світла й тепла, і нетлінну жагу до життя.
Будь, в серці будь... Зігрівай на долонях Сніжиночку,
ніжно в очі дивися, слухай тихе серцебиття...
чомусь людина ніколи не вдовольняється тим, що має. і то нормально, певне. завжди прагне хоч трішки більшого, кращого, а іноді й взагалі будує кришталеві замки мрій. сьогодні «просто будь», завтра «дивись мені в очі щодня», а потім «хочу твого тепла щогодини». твір дуже і дуже