Життя прожити - не поле перейти
З нас кожен знає вислів.
Життя - неначе буйний сад,
Який у квітні розквітає.
Завжди не тільки золоте,
А ще й і срібло має.
Життя - стежинка в небуття,
Яка протягує в життя
Ту руку, що дає надію.
Садочок з чогось вироста
То так росте й життя у тобі.
Життя розквітло в безлічі доріг,
Але невпинно й непомітно тоне
В чомусь важкому, вічному, живому.
У терені тих мрій,
Що впасти не дають.
Життя - відкрита книжка
не тільки радісна,
А й інколи сумна.
З нас кожен в силі вибрать.
Життя - як світлий сад та вічна книга,
Життя - важке провалля і темрява нічна....?!
