Без тебе так холодно-холодно,
неначе знову зима.
По колу все ходимо-ходимо...
Не хочу більше сама
іти по стежині над прірвою!
А хочу навзнак в траву
з тобою. І в серці із вірою.
А в небо безкрає журбу,
усю, що роками тримали ми -
нехай собі швидше летить!
...Ти, квіти - волошки між травами
та неба безмежна блакить...