ЕККЛЕСІАСТА
ПРОПОВІДНИКА
3:22
"І так побачив я, що немає нічого
кращого, як насолоджуватися людині
ділами своїми, тому, що це - доля його,
бо хто приведе його подивитися на те,
що буде після нього ?"
Садіть дерева
і воздасться,
Будуть плоди
і буде щастя
Вам і прийдешнім
поколінням,
Бо проросте воно
промінням,
Садами, цвітом,
солов’ями,
Що наповнятимуть
піснями
Оті сади, що ви
ростили.
Горіхові і черешневі,
сливові,
Яблучні,
вишневі ...
Садіть їх краще
молодими,
Щоби втішалися
ви ними,
Спожили разом з дітьми
плід,
Внуків привів у
сад свій дід,
Щоб був там сміх
і щебетання
З природою душі
єднання.
Насолоджуйтесь творінням,
Залишіть у спадок,
Мо згадає тихим словом
Вас колись нащадок ...
02.05.2018 р.
Сад--це ще пам'ять поколінням.Недавно розмовляла із знайомим про сади. Так у нього є яблуні ще з 1927 року. Він їх береже як зіницю ока, бо їх посадив його предок. Це так, до слова. Гарний вірш
Дякую за кожне Ваше надзвичайно правдиве слово Я сьогодні ранком був в своєму саду, де заливався неперевершеним голосом соловейко, Як про це не написати ?