Весна…Весна…Довгобуд… Та на диво
Сюди вишня зайшла…
Прижилась косо – криво,
Підросла й….. зацвіла.
Не в садку біля хати
За парканом буя,-
Тут снігів перекати,
Спека, люди, чия
Добра воля,- чи жити,
Чи недобрий злама…
Тут кленок зеленіти
Був почав,- і нема!..
Тож фата її біла,-
Мов небесна купіль …
Бджілок рать загуділа,
А закоханий джміль
Строїть пестощів плани,
Заглядає в лице,-
Звідки щастя неждане
Сніжно - біле оце!..
Кожну квітку цілує,
Припада, обніма,
Всім весна диригує,-
Відгуляла зима…