Уривок
з поеми «Деміург. Со-вість душ»:
Мати:
(доні)
Вдягни–но, доню,
щось гарненьке –
голубеньке,
і йди на сонечко,
щоб серце веселеньке
задихало,
і добрий
теплий вітер
обволікав і виціловував,
привітний,
як повну щастя
і гудіння
вітку.
1989
Уривок
з поеми «Деміург. Со-вість душ»:
Незнаний поет:
Це кому більша, кому менша вість.
Хто мене здумав –
здав екзамен хто він,
Не сходячи з своїх огненних місць.
Я іду сам – і рухається в с е.
Не знаючи себе – як всіх навчати?
Не володіючи собою – курувати?
Замість, щоб час
ниттям минулим шити –
Знайдете нить ясну, мій дух несе.
Та в с е находить мені шати
з нових див, –
Кохайтесь в небі,
щоб мій стовп не полишив.
1989
Уривок
з поеми «Деміург. Со-вість душ»:
Незнаний поет:
.............................
Як в с е єдино найчуткішу душу бгає –
Душе людська, та хто про тебе дбає! –
І так, як мною водить провидіння,
Кажу:
Всевіт – золотисте волосся, дехто спить
на червоному й чорному
бархаті.
І в наших душах – перебродження і воля! –
До них любові вірні вонеконі і чистота –
Народиться один великий птах
літань всевидіння природи, –
я переслідував його, він кинув вогнепіря-слово,
В с е з нього витиснув,
для чого моє серце розбив у музику,
Се – музика несеться
по душах неба і землі, переливається,
палає, –
Не зменшуйте напору, не уступіть свого єства
можливостям несправжнім!
1989
Уривок
з поеми «Деміург. Со-вість душ»:
Невідомий:
(співає зі святістю молодості)
«Не вір року і рокам,
Не вір віку і вікам,
Ні яві, ні до-яві –
Перевдягненій траві ,–
Хто косить іде – не стеж,
В іншій масці – одне й те ж, –
Вір своїй душі живій –
Молотінню
(слухає)
не підвий,
Іди і запитуй:»Хто живий?»
(продовжує співати)
«Є хто живий?»
1989
Уривок
з поеми «Всевидіння блаженство – центр»:
Кохана!
довкола тебе жовтоокий острів –
і він факає мені в голову і в груди,
а холод виру
крижаної тьми людей
не піднесе їх навіть подивитись,
як прилітає яснобачення – безсмертя
на сонячних квітує островах
1988
Уривок
з поеми «Безсмертя»:
Всесвіт – золотисте волосся
дехто спить на червоному
й чорному бархаті
вибухає –
тяжіє чи легшає кров?
і від серця – кола
як співатиме зірка у серці чорну аорту
і гілку
1984, Київ
Гей, сині вени! Чом набрякли хробаками по ногах?
Он у людей в аортах чорних зіронька співає!
Волосся золотаве на колись зім'ятих подушках...
Фофудьї-оксамити-бархати... Чом вас чортмає?
