Велична роль для жінки на Землі,
Життя її складне й барвисте.
Дівчам із кісками, пробігтись по росі,
По буйних травах м’яко- шовковистих.
Радіти сонечку, і хмарам, і дощу.
Та борсатись у річці швидкоплинній,
Ягід наїстися у лісі досхочу.
Та пасти «череду» зі сходу, на долині.
Красунею з очима глибини озер.
Серця у хлопців за якою гинуть,
Коли ти йдеш, стихає вітер відтепер.
До ніг твоїх, прекрасні квіти линуть.
Дружиною, яка до серця пригорта,
Веселих своїх діток гамірливих,
Яка врятує з їхніх рук кота,
Та нагодує й друзів їх щасливих.
Але, якщо жорстокий серцем вмить,
ЇЇ хоча б одне крило зламає,
Зуміє і з одним, своїх дітей прикрить,
Із бідами й напастями зладнає.
Ніколи жоден ворог не зумів.
Жіночу долю знищити й топтати,
Бо Берегиня в кожній, якби не хотів.
Це вміння і кохати, і прощати.
