Поговорити мені б з кимось, не знаю,
На стіні листи уявні читаю.
Від кого вони? Можливо від тебе?
Чи просто послання осіннього неба.
А може це душа подає сигнали?
Про те, як хоче щоб мрії лунали.
Щоб стало близьким те щастя далеке,
Сюди прилетіло на крилах лелеки.
І світлом наповнений був кожний мій день,
Звучали ноти всіх знайомих пісень.
Слова трохи наївні й такі щирі,
Літали від мене до тебе незримі.
Поговорити мені б з кимось, не знаю,
Про те, що насправді я відчуваю.
А потім випити теплого чаю,
Й зрозуміти, що поруч радість літає.