Відшелестіло листя і опало,
Природа заніміла й наче спить.
Незабувай минуле щоб не сталось,
Незабувай, хай серденько щемить.
Незабувай, хоч це життя й нелЕгке,
В житті прекрасним треба дорожить.
Хай те минуле наче тінь далека
Незабувай, хай серденько дрожить.
Життя таке, його не перепишеш,
Воно солодке хоч і не просте.
Незабувай,хай серце легше дише,
І сад весною знову зацвіте.
Ще соловей в саду заллється співом,
І зацвітуть до обрію лани
Поки минуле мов прекрасна діва,
Тобі всміхатись буде здалини.
Парище
12. 12. 2018р.
Минуле потрібно пам*ятати 
Дякую Іване 
