Крізь темряву холодної землі,
І терни, що ведуть до світла.
У темно-фіолетовій імлі
Маленька квіточка розквітла.
Ожив від сну, закляклий ліс.
Птахів сполохав спозаранку.
Жмут сонця крізь гілки проліз
Зігріти квітку на світанку.
Омита сонячним теплом,
Птахів, оспівана піснями.
Під неба синього крилом,
Життя зустріла пелюстками.
Стеблинки вітер цілував,
Гойдався ліс, шумів весною.
Струмок водичкою заграв
Прощальні ноти за зимою.
Ожила втішена земля,
Душа природи пробудилась.
Як довгожданне немовля,
У квітці ве́сна народилась...
