Квітне сонце і пахне розмаєм,
заспівався в саду соловей.
І вода Черемоша над краєм.
Тут село - неймовірних людей!
Ми Попельники- край український,
кожен вірить тут щиро в добро,
що настане той день, там де браття,
переможуть війну і все зло!
А потік Вільховець так хлюпоче,
серцем щирі тут люди живуть,
і березовий гай все шепоче,
завітайте у край, де тополі ростуть!
Там, де молодь займається спортом,
там, де діти цінують знання.
Де шанують похилого віку,
і це все є сільське надбання!
І село наше - вся Україна,
Наша мова - душа Кобзаря!
Це від прадіда, діда і сина,
зародилось у наших серцях!
