Коли на серці тяжко, я буду мовчати...
Бо у мовчанні сенс. Вивчати
Бажаю цей дуже цікавий світ.
Швидких думок моїх політ,
Не допустять хворіти чи сумувати.
Бо вмію я по- справжньому добре мовчати.
А скаржитися на життя не вмію.
Бо завжди у диво постійно я вірю...
Бо промені Сонця чи зірок мерехтіння
Зупинять хвилювання та моє старіння...
Бо з космосу енергію вловити,
Я вчуся, бо поетично хочу жити...
Бо коли сумно, а на душі негода
Лише вміння мовчати - це моя свобода.
Свобода від проблем та людей поганців.
Щоби бути бадьорим, завжди ввечері чи вранці.
життя продовжується . І це вже добре.
