По маршруту йде трамвай,
Аж ось і зупинка
І заходить у вагон
Симпатична жінка.
Роздивилась місць нема,
Сидять не каліки,
А дебелі, як бики,
Самі чоловіки.
Ті он дивляться в вікно,
Частина дрімає,
Ті, щоб місця не звільняти,
Газети читають.
Наче (Господи прости)
В кожного мужчини
До сидіння приросло
Те, що нижче спини.
Не торкнула їх краса,
Ні жіночі чари.
Не приступні мужики!
Наче яничари.
І надумала вона
Взяти їх на кпини:
- Та невже ж отут нема
Справжнього мужчини?!
Тут галантний пасажир
Прямо аж засяяв:
- Та мужчини справжні є,
Та містов немає!
(містов – місць)
12.09.1995
