Методисти скрізь копали
Інновації шукали.
В місті кепські з цим діла,
То ж добрались до села.
Кожен з нас стає, як пень –
Сім уроків кожен день,
То колоквіум, то МАН,
Твір писати, скласти план,
Скільки цих олімпіад,
Що ніхто цьому не рад!
Вони дуже нас дістали –
Їх багато, а нас мало.
Ми б хотіли спілкуватись,
Із комп’ютером погратись,
Ще хотіли б, не секрет,
Мати вихід в Інтернет,
Та нема такого тата,
Щоб зробив за це оплату.
Може Ви дасте нам раду
І знайдете десь там дядю
Із тугеньким гаманцем,
Тоді й вирішим оце?
Попрацюйте до схочу
І в їдальню до борщу.
