Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Проговорилася / проза/ - ВІРШ
logo
Ніна Незламна: Проговорилася / проза/ - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 11
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Проговорилася / проза/

Ніна Незламна :: Проговорилася / проза/ 
          / Одна сторінка з особистого життя/

    
     За вікном зима… Така сніжна, сувора зима запам`яталася  мені на все життя.
   Це було напередодні нового року. Зо два дні, сипав білий пухнастий сніг, а вчора під вечір, ох і вхурделило. «Світу білого не видно»,- так мама казали. Ми вже  й так кілька днів надвір не висовували носи, був  такий сильний мороз, аж вікна понамерзали льодом, а так хотілося покататися на санях.
    Наша вулиця довга, тягнулася вздовж великого поля,  відмежовувалась від нього широкою дорогою.
 На цьому полі,  під час війни, німці зробили склад зброї, так всі розповідали. Я теж,  як ще меншою була, пам`ятаю вибух на полі. Це було влітку, аж хату струсонув, всі хто був в ній злякалися, повискакували на вулицю. З інших осель теж всі повибігали, дивилися на поле, майже посередині, стіною стояв пил.  Як він розвіявся, виднілася купа землі разом з конюшиною. Люди шепотіли між собою, що добре, що не пшениця росла, так би весь урожай згорів.
   Туди, де стався вибух,  дітей не пускали, казали глибоку яму вирило,що там підірвалася циганка з двома дітьми. Всі журилися, що така біда сталася. 
На другий день сюди приїхало багато військових, все поле перевірили, ящиками вивозили патрони, снаряди і бомби. Мені здавалося бомби були схожі на довгі груші, але дуже завеликі. Тільки після перевірки, батьки нам дозволили бігати по полю. Ну правда коли, ще нічого не сіяли, або зібрали врожай. На полі сіяли пшеницю, кукурудзу, а охороняли все об`їждчики з батогами, це такі чоловіки в військовій формі на конях. Садили там і картоплю, старша сестра Ліда її збирала, коли вже сніг падав. Пам`ятаю,  ми теж з Олею(сестра старша на три роки за мене),  допомагали їй,  хоч і холодно було. Пальці рук  так замерзали, аж зашпори в них заходили, біліли, як з поля  прибігали в хату, швидко руки  пхали у теплу воду, зігрівалися.
    Моє рідне поле мало невеликий схил до дороги, тому коли  гуляла хурделиця, з нього несло й несло снігу, аж засипало паркани. А одного разу так насипало, що  тато не міг надвір відчинити двері. Він зразу, як тунель пробив руками, а потім вже відкидав  від дверей. Добре хоч сніг був пухким, а так би прийшлося з іншої сторони вікно витягувати, так мама клопоталася. У нас сім`я велика. Старша сестра жила окремо, вже  вийшла заміж, друга сестра в цей день була на роботі, вона працювала на швейній фабриці в Харкові, а третя сестра  по направленню поїхала працювати в Москву, вона закінчила  медичне училище. Четверта сестра  вчилася в Харкові на штукатура. А брат, старший за мене на сім років, пішов до сусіда  однокласника, пограти в карти. Він часто там пропадав, казав нам,
- Мені нема, що з дівчатами водитися. 
Тож ми з Олею, цього дня, в обідню пору, залишилися вдома з мамою. Я не знала, що мама там робила, але вона, то заходила в хату, то знову поспішала в літню кухню. Ми дуже просили маму, щоб відпустила нас погуляти, покататися на санях.
 А кататися було де, старші діти прямо на полі накидали гору снігу й всі по черзі з криниці носили воду й поливали її. Вона за ніч замерзла, аж дзеркалилась. Гора мала схил на дві сторони, одна сторона довша, з невеликим схилом до вулиці, а друга сторона  з крутим схилом, тягнулася в глиб поля, вона навіть мала два трампліна. Старші діти й навіть дорослі, каталися на крутому схилі гори, а молодші  діти спокійніше з`їжджали з довшої сторони. Це спеціально так зробили, бо старші діти не хотіли водитися з меншими.
     Нарешті мама  дозволила нам піти погуляти, наказала Олі, щоб дивилася за мною. А, як я замерзну, щоб відразу йшли додому.  Оля одяглася швидко, вона  ж  до школи ходила, було в що одягтися  і взутися.
 А мені мама шукала одяг, перебирала старі лахи. Нарешті знайшла братові штанці, вони, правда, були завеликі, але мама їх підв`язала резинкою. Взула  мене  в старі черевики Олі, а щоб не спадали, нап`ялила на мене чиїсь  великі панчохи, склавши їх вдвоє, шепотіла, що так буде тепліше. Одягла в осіннє  пальто, навіть не знаю чиє, його напевно всі переносили.  А на голову пов`язала  велику  ворсисту хустку. Вона така була велика, що ховала мені плечі. Мама наче нею загорнула мене, пов`язала  навхрест попід руки, посміхнувшись сказала,
-Ну, от ти тепер в мене «мужичок с ноготок».*
Я відразу запитала,
А, як це мамо, з мене сміятися не будуть?
 -Та, тож Миколка тобі розповідь читав, що не пам `ятаєш? Там хлопчик був на картинці…
Я, аж зраділа, коли пригадала?
 -А, це той, що з лісу на возі дрова віз?
Вона кивнула головою. Коли ми виходили з хати, сказала,
- Йдіть, тільки ж  не кажіть, що я самогон жену. Міліція прийде, біди не оминути. А ти ж Олю, дивися, як Ніна замерзне, зразу приведи додому. Я хвіртку на клямку закрию, ти ж дістаєш  її відкрити.
  Ми задоволені, кожна з санями, вийшли до юрби дітей. Для мене звичайно сані з товстими дошками заважкі, але ж так хотілося покататися. Оля одразу побігла на круту гору, а я каталася з меншими дітьми.
     Весело, класно навкруги. Всі діти задоволені, вже й у сніжки награлися й покаталися  на санях.  Менших дітей,  на горі ставало все менше й менше. І я позирала до Олі, гукала, махала руками, щоб йти додому. Бо вже пальці на ногах, здавалося не мої та й  під носом було мокро. 
 Сутеніло, я підійшла до Олі, тупцювала ногами,
-В мене ноги вже змерзли, пішли додому…
 Вона вся позчервоніла, здивовано кліпала очима,
- Тю, подивися, ще всі діти катаються, завтра ж неділя, в школу не йти, чого й куди  мені спішити. Ти рухайся більше, тоді й зігрієшся.  
 І  посміхаючись, пішла до своїх дівчат.
 Я, ще два рази з`їхала з гори та холод пробирав все тіло. Не могла терпіти, знову гукала Олю й махала їй руками. Але вона не звертала на мене уваги, підіймалася на гору. Я з пересердя прилягла животом на сані, вирішила, з`їхати з гори так, як старші діти катаються. Та раптово сані перевернулися і я полетіла стрімголов. Очутилась неподалік гори в пухкому снігу. Хтось мене взяв на руки, струшував із хустки й з обличчя сніг,
- Ану, хто це? Ти чия?
 Мені всміхався дядько Василь. Його всі називали дільничний, а чому, я не знала.  Він жив в кінці нашої вулиці. 
Я шморгала носом, назвала, як звати маму й тата.
-О, то це ж зовсім поруч, пішли я тебе заведу додому, бачу ти вже вся, як бурулька, мабуть замерзла. 
- Угу, –  на згоду махнула головою.
 Я  знала, що дядько добрий, він інколи всіх дітей на вулиці пригощає сосательними цукерками. Раділа, що ніс мене на руках, ще й притулив до себе і в той же час віз сані.
 Дядько Василь товкнув хвіртку рукою, але вона не відчинилася. І тут я пригадала,
-О! Мама хвіртку на клямку закрила, щоб ніхто не заходив, бо вона самогон жене.*- рос мовою. 
Ось так непомітно я проговорилася.Та Мама переговоривши з дядьком тільки посварилася пальцем,сказала, що треба було змовчати. А коли прийшла Оля,мама натирара мені ноги самогоном, сварилася на неї. Сказала, що вважає себе старшою, а відповідальності нуль. Вона тут же, до мене кілька раз хитро позирала і показувала язик.                                                                                                                                                                                        
                                                                                  
                                                                                 *- рос мовою.

                                                                             27.11.2019р

ID:  856331
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 29.11.2019 16:15:22
© дата внесення змiн: 11.09.2024 10:17:04
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 23 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Любов Іванова, Тетяна Горобець (MERSEDES), Любов Вишневецька, ТАИСИЯ, Ніна-Марія, Микола Холодов, геометрія, Надія Башинська, Веселенька Дачниця, Світлая (Світлана Пирогова), Valentyna_S, Катерина Собова
Прочитаний усіма відвідувачами (790)
В тому числі авторами сайту (42) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Білоозерянська Чайка, 29.04.2020 - 19:12
biggrin супер...я так розумію - ця проза автобіографічна? wink
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так- вірна думка.Отакої я видала в дитинстві. Щиро дякую Мариночко!Всього найкращого Вам! give_rose 22 22 21 give_rose 22 22 21
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже вдячна,що читаєте мої твори! Всього найкращого Вам! give_rose 21 22 22
 
Надія Башинська, 16.12.2019 - 08:53
12 16 12 16 12 Дуже гарно, Нінусю! 021 019 el el el
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Надійко! give_rose 22 22 21
 
Ольга Калина, 10.12.2019 - 09:37
12 12 От цікаво: чи закінчився візит дільничого?! biggrin biggrin biggrin biggrin
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую! Олічко там нічого цікавого...Вінпішов в літню кухню,по- сусідські випив 100 грамм, мама , ще й пляшку з горілкою йому дала. Попередив,щоб була обачна,але ж знав,що не торгували горілкою,а вигнали для сім*ї на свята. Це вже ,я дізналася,коли тато приїхав з роботи, на другий день,мама йому розповідала. Звичайно, мама того дня, трохи посварилася на нас обох...
Успіхів Вам! give_rose 22 22 21
 
Ольга Калина відповів на коментар Ольга Калина, 10.12.2019 - 10:28
biggrin biggrin give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Олычко! Гарного дня Вам! give_rose give_rose give_rose
 
Любов Іванова, 06.12.2019 - 11:30
Ваші прози настільки образні і реалістичні!!! Я в захопленні від кожної з них!!! 16 16 12 12 sp ft love03 love03 love03 icon_flower icon_flower icon_flower el el el
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиросердечно дякую, Любочко!Це реалії життя і тільки...Успіхів Вам! 21 22 22 give_rose
 
Маг Грінчук, 06.12.2019 - 00:12
12 16 22 give_rose 021
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! 22 22 21 23
 
Микола Холодов, 02.12.2019 - 21:20
12 Дуже сподобалась Ваша проста і правдива розповідь! give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, шановний! 21 22 22 23
 
Людмила Григорівна, 02.12.2019 - 02:19
Ось така вона, дитяча наївність!
гарно написано, так наче я сама там побувала, згадала своє дитинство.
12 12 give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую, Людмилко! Рада Вам! give_rose 22 22 21 Я трохи прихворіла,вийду пізніше...Успіхів Вам! give_rose 22 22 21
 
Веселенька Дачниця, 01.12.2019 - 18:13
Дякую, Ніночко! Дуже цікаво! Зачиталася, бо Ви - Майстриня прози. icon_flower 16 16
І своє дитинство згадалося: і гори снігу з санками, і ковзани із полін, які ми привязували мотузками до ніг, щоб покататися на льодовій річці, і посинілі від морозу ноги, як відігрівалися на гарячій печі... girl_sigh
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую Вам! Рада,що сподобалась проза. Успіхів Вам! give_rose 21 22 22
 
Наталі Косенко - Пурик, 01.12.2019 - 07:36
Які чудові і незабутні спогади, які так цікаво розгорнуті в цій розповіді. 12 12 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Наталочко! give_rose 21 22 22
 
Valentyna_S, 30.11.2019 - 19:06
В цій незакінченій історії так багато спільного із моїм дитинством: і кучугури, і санчата, і самогон smile Дякую за приємність знов поринути у ті далекі часи 16 16 friends
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дуже дякую,Валюшо! Тут основне,те,що мені найбільше запам*яталося, що ПРОГОВОРИЛАСЯ,так можна було продовжити...Та там цікавого вже нічого не було...Мама тільки посварилася.. А Дядько Василь,був у мами в літній кухні.Як потім мама розповіла татові, що налила йому сто грам випити,ще й пляшку з собою дала.Адже він знав( можна сказати по- сусідські),що гнала мама горілку для сім*ї на свята,адже продажем горілки ніколи не займалися...
Успіхів Вам! give_rose 22 22 21
 
Ірин Ка, 30.11.2019 - 18:37
Цікавий спогад що став оповіданням!!!
12 12 12 16 smile
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21 give_rose
 
Віктор Варварич, 30.11.2019 - 12:02
12 Дуже гарно! 16 16 give_rose give_rose give_rose sp
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, пане Вікторе! give_rose 21 22 22
 
Тетяна Горобець (MERSEDES), 30.11.2019 - 09:51
Чарівна ваша проза Ніночко!!! Ніби сама побувала біля вас у ті часи... Дуже цікаво написали!!! 12 12 16 16 16 give_rose icon_flower el shr el 22 22 23 23 23 021 9
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Танічко!Рада,що сподобалась проза. Гарного дня Вам! give_rose 21 22 22
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Синонім до слова:  візаві
Master-capt: - Тет-а-тет. Очі в очі. Лице в лице. Навпроти. Один против одного. Друг против друга. Двобій. Суперечка. Супротивник. Співбесідник. Опонент.
Синонім до слова:  візаві
Enol: - зрозумів, що етимологію слова 'залицяння' ми просрали
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Svetoviya: - Ляскотіти,точити ляси, лопотіти,ґелґотіти,сокотати,трендіти, гутарити, белбоніти, мимрити,мичати, мугикати.
Синонім до слова:  аврора
dashavsky: - у нас Авророю називали гулячу жінку.
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  говорити
домінік де україна: - спікати - від англ спік - мілякати - якщо запозичити з грецької
Синонім до слова:  аврора
Родвін: - Треба ж таке придумать ! Смішно :D :D :D :D :D :16: :16: :16: :12: :23: :23: :23: :23: :23:   :icon_flower:   
Синонім до слова:  Навіть
Наумова: - Іноді можна почути такий вислів "ба навіть" Хоча тільки одним "ба" - справді можна замінити "навіть"
Синонім до слова:  Навіть
Городнянський: - [i]«навіть з гумором»[/i] Коли почув я слово [i]«навіть»[/i], То вся моя нехитра пам’ять Думки сплела в косматий пелех! Слів – океан, не видко берег … В думках про [i]«навіть»[/i] - плетениця, Надворі - плю́та, миговиця … А я човном пливу,
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Небесна лава, виверження небесного вулкану
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Аврора - небесна веселка, небесне сяйво, дискотека на небі (жартівливо), зоряне весілля (жартівливо), дві зорі посварилися (жартівливо)
Синонім до слова:  аврора
Master-capt: - Досвітниця. Світаниця. Світанка. Зораниця. Зоранка. Доранниця. Доранка. Боговісниця. Богопромінець.
Синонім до слова:  Навіть
Enol: - люб, аж, аже - це зі забутих слів
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie