В обіймах ночі сяю зіронькою: ніяк не спиться... А вона мене до себе притуляє, колисає й муркоче, мов киця... Ого, скільки рук має ніченька, коли люляє усіх, у кого місяць блищить у віченьках...
ID: 862209 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 22.01.2020 16:40:15 © дата внесення змiн: 22.01.2020 16:45:15 автор: Марія Демянюк
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie