У двері калатає Сойка:
«Я знаю, сьогодні ти - вдома!
Й дружини - немає, застрягла, читаю – волає з Балі.
Егей, відчиняй, чуєш, Толька,
Заляжемо разом без втоми,
А я голубців напуза́тю, та швидше, бо он – патрулі.
Дзвоню́ чоловікові Сойки,
Той каже: «Це я йї відправив…
У дім не пускай, вскаженіє, поверниться тиха і зла…
Вже тиждень так бігає, поки
Відьмацькі, без віника, вправи
Всі не повиконує, і не почне витирати з чола»
P.S.
Пішла. Своїй дзво́ню, щоб пішки -
Йшла в аеропорт по доріжці.
А потім – на перше на квітня все зва́лю,
Коли трішки втомиться, на Балі, Ля́ля…
01.04.20р.
Цікаво! 
