Ой вронило та й відерце.
У криницю, моє серце
Ой вронило ще й ту душу
Що робити тепер мушу?
Гілля гуси.. пролітайте
Ту криницю окликайте
Під калиною криниця.
Там холодна водиця…
Ой та вода як сльозина
А калина як дівчина…
Гілля гілля.. гусенята..
Час на весноньку чекати.
Бо як весна та й вернеться,
Та дівчина усміхнеться..
В серця весна повертає,
Як Калина розцвітає....
Анфіса букреєва-Стефко
