Тільки б Україна заясніла сонцем Тільки б мала вдачу, силу Булави!
Заблукала воля та й далеко в полі .
Заховалась правда в чужині- неволі,
Ой, де ж славні діти, хто ж буде будити,
Тебе Україно від тяжкого сну?
Прийшла нова зрада, запалала хата,
Заплакала мати у ясну весну,
Розпинають душу, закликати мушу:
Отамане, Йване, пробудись від сну!
Візьмем вірні коні, нагостримо шаблі
Наведем де зрада, гарного ладу!
Крила волі горді, Ненці повернемо,
Душу України, звільнем, молоду!
А потому ляжем, Батько, відпочинем.
На отій могилі, між квіток, трави
Тільки б Україна заясніла сонцем
Тільки б мала вдачу, силу Булави!
ан Букреєва-Стефко
