|
Це стан, основою якого
Є віра й правота міцна,
А також чесність, щирість в того,
До кого виника вона.
Ці невід’ємні атрибути,
Що є фундаментом її,
У всіх повинні завжди бути,
Щоб мати у своїй сім’ї,
Сім’ї тих почуттів високих,
Як гідність, доброта, любов,
Сім’ї тих почуттів глибоких,
Що є основою основ.
Її не просто так здобути.
Її потрібно заслужить,
Але ще важче повернути,
Як втратив ти її умить.
Адже вона зрад не прощає.
Як втратив хтось її хоч раз,
Хай з часом, може, знову має,
Та вже не ту, як в перший раз.
Не буде вже вона такою,
Коли її ти заслужив,
Коли ціною дорогою
До неї шлях собі пробив.
Тому слід нею дорожити
Усюди, а також всякчас,
Щоб завжди разом з нею жити,
Щоб не настав розлуки час.
Вона ж бо слугувати може
Помічником нам на путі
Життя, бо в слушну мить поможе
Сягнуть до цілі в майбутті.
Євген Ковальчук, 04. 11. 2019
ID:
966279
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.11.2022 21:21:01
© дата внесення змiн: 21.11.2022 21:23:35
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
