Минуле і сучасне тут немов злилися,
Відбилися в очах Славетної Ріки
До каменів старих, мій друже, прихилися!
Відчуй Душей - Співають Козаки!
То Братчики вертають з потойбічного походу!
Сивий кобзар бринить душі струной
Розірве чайка темну, хмарну воду
І вийде до Дітей, оновлена Весной!
Подохнуть жаби у болотяній заплаві,
Втечуть світ за очі, продажні кабани
І Мати-Славі у яснім, квітчастім платті
Складуть Присягу Світославові Сини!
Давно вже Час їм Брати в руки Долю
Звести міцну, козацьку Січ Нову!
Щоби звільнити Неньку від Неволі
Душей Дитя, підніме Булаву!
