Спалахує у небі дивовижне дійство.
Коли у серпні землю осипає зорепад.
Сьогодні Спас. Чомусь згадалося дитинство
І яблук, з батьківського саду, аромат.
Нас пригощало літо щедрими дарами.
Схиляв до низу гілки яблучний врожай.
Вони, здавалося, до рук просились самі.
Тож , які будуть до вподоби, ті й зривай.
Зелені, жовті. Та з червоним боком.
Як намальовані. В барвистих кольорах.
Під сонцем повнились вони солодким соком.
І ми їх гризли до оскоми у зубах. збирати
Мені із сестрами подобалось ті яблука збирати.
Долонями торкаючись дбайливо тих плодів.
І їхній запах стійкий, що витав у хаті,
Нас вельми тішив до зимових холодів.
Коли згорає зірка -загадай бажання.
Можливо нині тобі випаде на фарт.
Уже встає на сході зоря рання
І голову кружляє стиглих яблук аромат.
Федір Балєв 13.09.2021
