безумовною сагою йтимеш кришталевим кроком
перетинаючи мештимі обрії за край
за перевалом гір та терпкої лози
обузою легкої шальної офіри
нехтуєш вуаллю й духом мантри
не озираючись їдкої горючої силітри
ти мештуєш болючим подихом
та свіжістю tekil’ної палітри
серед вируючих обламків
денних мрій
запалюєш буття Омеги поміж
обвислих пацирків ванільних барв
у колірних потоках
серед бору to be life
звихряючими затінками
заблукавши в очеретяних й великих мальвах
середмістя Lichtenschteinа
немовби сутінки безликого дарунку
пройшли скрізь полісадний сон
та марення в ламких лахміттях
палючих серцевин у створенні нового сну
мандрує лепкими суціллями
у миротворців лакмусової кори
до буреломних відчуттів
та посягань у вірної дороги
поміж осокорного повіття
14.01.2018