Біля моря познайомились з тобою...
Парку "Коммунале" - вік цвісти!
Зустріч була буйною весною,
І з тих пір - довіку в серці ти!
Ностальгія трохи відпустила.
А Неаполь став - мов рідний дім!
Ніби виросли у мене крила,
Коли в серці поселилась ти моїм!
Напочатку мене дуже дивувало:
Непохитний твій характер - "Ми встоїм!"
Ти з усмішкою усім допомогала
Словом, ділом, поглядом своїм!
Вже з тих пір минуло літ немало,
Та незмінной залишилась ти!
Я ж незламною, як ти, Тетянко, стала.
І набралась в тебе доброти!
24.11.2024р. 13-51
