Нарешті лист від тебе знов,
Звучить мелодія забута.
На відстані застигла кров,
В думках лише червона рута.
Десь спиш під місяцем нага,
Заколихавши сяйво в профіль.
Без відома моя жага
Тобі крізь сни шле серця промінь.
Долоні дві горять вогнем,
Запалюють їх довгі вії.
У грудях давить теплий щем,
З тобою поряд мої мрії.
Вони у музиці дощу,
Краплинами течуть безмежні,
Любов смакують досхочу,
Нестримні і стрімкі, джерельні.
Сузір'я сяють в їх очах,
Радіють завжди сходу сонця,
І божеволіють в ночах,
Не відкриваючи віконця.
З тобою п'ю нектар до дна,
Не в змозі вгамувати спрагу.
В тобі згораю я дотла
І відлітаю в давню сагу.
