Декілька слів на пустому папері:
"Я не вірю, що минає життя
І немає тепер вороття".
Я дивлюся на світ у партері.
Розглядаю тебе крізь вікно,
Кожен рух, кожен подих, як вдома.
Кілька днів, кілька років по тому -
Все змінилось, а ти все одно
Відкриваєш балкон свій щоранку
Промовляючи ніжно до світла,
Що його перші промені - діти -
Із веселкою всілись на ганку.
Я спіймаю, відчую всі звуки,
Кожне слово, що сказане в такт,
Я не хочу, не хочу антракт –
Тепле серце приймаю у руки.
Декілька слів. Просто так, ні про що,
Написати і хай би палали
У вогні, щоб з тобою все знали
Тільки ми.
А для неба – дощу…