Назбираю в саду жовтуватих горіхів,
ти налущиш молочних і звивистих ядер...
Укусити даси ледь достиглий тугий
виноград із сусідського модного саду.
Золотий, шовковистий на вигляд і дотик,
підчеплю язичком запашну і блискучу
краплину бурштину медів. А ротик
спокусливий, такий, ам-ам, пахучий...
Солодка динька проситься до столу
і капотить із неї жар і сонце літа.
Я замазура - липучі пальці, ніби смоли
І зась облизувать, бо буде попа бита...
У гамаці вчорашніх днів гойдають сни
Тримаю човником долоні повні ситцю...
Бурштинові медові струменіють дні.
Підстав ковші - налию світла аж по вінця!
Скотилась в пазуху зелена горобинка.
Нанизувать смарагдове намисто так незручно...
Веснянки миготять, смішить ота травинка,
колишиться на ній бурштинова каблучка...
11.09.2010р.
безумовно, гарний вірш, наповнений соковитими образами, але не зрозуміла чому "сади модні", а "долоні наповнені ситцем"?
gala.vita відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, що читаєте!1)Модні бо модні:гламурно рзцяцьковані фонтанчиками, східцями, камінцями,як з жужналу ( це не погано,проста констатація факту).2) Ситець зазвичай носиться влітку, восени, взимку я беру його до рук і милуюся час від часу - не вдягаю, мрію.