Пірнули руки під білу блузу,
Вуста шалені цілують губи.
Слова без крапок і без пояснень
Вона розкішна, він – майже красень...
Кімната ловить останній одяг,
Зривають швидко... Чи їм на потяг?
От-от жадане замінить дійсне
Серцям гарячим у грудях тісно.
Ще мить і пристрасть весь мотлох скине.
Синці на шиї, подерта спина!
Відверто жорстко, але приємно...
Який солодкий прохід в таємне!
Повільні рухи... Жага і трепіт!
Розкуті звуки, чарівний шепіт...
Ще рух – і вибух! У Рай... У казку...
Обійми... Вірші... Тепло і ласки...
Здорово! Нет слов! "Кімната ловить останній одяг," -
Напомнили молодсть
Вот на пол сброшены одежды,
И на спасенье нет надежды.
Бессильный разум отступает,
Он место чувствам уступает. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=76356
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Нет слов, аж дух захватило! особенно понравилось: Ще мить і пристрасть весь мотлох скине.
Синці на шиї, подерта спина!
Відверто жорстко, але приємно...
Я так часто делаю Поэтому все мои девушки потом долго прячут "следы моего присутствия" в их жизни
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не залишай слідів своїх палких ночей
Щоб не втирати сльози з незайманих очей...