Мені подобається мріяти вночі,
коли немає зайвих рухів і розмов,
казки сплітати з мерехтіння зір,
а сяйвом місяця писати про любов.
Літати подумки в незвідані світи,
в галактики далекі, через час,
істот розумних у безкрайності знайти,
вступити в міжпланетний аліянс.
Або потрапити у паралельний світ,
дракони там живуть, і ельфи теж,
створити магією крила на спині,
перемагати зло любов'ю чи мечем.
А про любов пишу вірші тоді
коли серденько плаче та болить,
коли слова самі лягають на папір,
в них душу виливаю на віки.
04.04.2011
