(Частинкою твоєю прагну стати,
Згубитись в рук тремтливому гіллі,
Бо ти - це все, ти, рідна, - так багато,
Що більше - не буває на землі!)
Пише червень різнотрав'ям
Перші літа сторінки.
То на них тебе кохав я:
Ніжно, тепло, залюбки.
То на росах, на медвяних,
Що вмивали вечори,
Народилося: "Кохана!" -
Мрія юної пори.
В казку мрія виростала,
Ув очей живлющий цвіт,
В них, здавалось, відкривала
Ти для мене цілий світ.
Я єством туди поринув.
На п'яніючих устах
Народилося: "Дружина!" -
Кароокий диво - птах.
П'ю і п'ю кохання трунок
Та наснагу з губенят
Ти ж несеш мені в дарунок
Жовторотих пташенят.
Я на них не надивлюся,
Десь в захмеленім мені
Народилося: "Матуся!".
Знов примчали теплі дні,
Літо, плетене розмаєм,
Пише свіжі сторінки,
А я все тебе кохаю:
Ніжно, тепло, залюбки.
