Переклад вірша Федора Тютчева
Зустрів я Вас – і все минуле
в старому серці ожило.
Згадав ту золоту добу я –
й зігріло серденько тепло…
Буває, що в осінню пОру
такий приходить дивний час –
повіє раптом, як весною,
щось стріпенеться наче в нас.
Під впливом того повівання
теплом душевним сповнююсь.
З забутим вже зачаруванням
на милі риси я дивлюсь.
І після довгої розлуки
дивлюсь на Вас, як уві сні.
Поголоснішали всі звуки,
що не вмовкали у мені.
Не тільки спогадів примари,
життя заговорило знов.
Все ті ж у Вас краса і чари,
і та ж в душі моїй любов!..
(14.07.11)
------------------------------------------
Фёдор Тютчев
К.Б.
(Я встретил Вас)
Я встретил вас – и все былое
В отжившем сердце ожило;
Я вспомнил время золотое –
И сердцу стало так тепло...
Как поздней осени порою
Бывают дни, бывает час,
Когда повеет вдруг весною
И что-то встрепенется в нас,
Так, весь обвеян дуновеньем
Тех лет душевной полноты,
С давно забытым упоеньем
Смотрю на милые черты...
Как после вековой разлуки,
Гляжу на вас, как бы во сне,–
И вот – слышнее стали звуки,
Не умолкавшие во мне...
Тут не одно воспоминанье,
Тут жизнь заговорила вновь,–
И то же в нас очарованье,
И та ж в душе моей любовь!..
(1870)
Ваші переклади мені теж подобаються! 
