Взяла папір, думки зібрала вмить
Так хочу написати лист прощальний.
ВзглянУ на фото, де нам разом рік.
І запишу слова свої останні:
"Вибач, знову що пишу..
Просто слів тримати я не можу,
Я не знаю коли тЕбе відпущу..
Моє серце все тримає хай як хочу..
Вибач, що ще в спогадах живу..
Знай я кращого для тебе лиш бажаю..
Будь щасливим! Я тебе прощу..
Хоча знаю ти від болю не страждаєш..
Вибач, що тобою я живу..
Що тебе як бачу завмираю..
Вибач, що без тебе не дишу..
Просто знай, що я тебе кохаю..
Вже чекати дива перестала,
Осінній подих вітру все розбив..
Нарешті зрозуміла, що не знала..
В яку мить, коли ж ти розлюбив?
Нехай в душі так пусто, так самотньо,
Проте напевне згодом все мине..
І ще побачимось! Цього мені достатньо
Знати, що ти щасливо десь живеш..
Ти вибач, що тобі пишу я знову.
Це останній лист, хочеш-порви!
Більше я писати не дозволю.
Тож прощай,і мене за все прости."
Перечитала, і в конверт поклала,
Але чи варто тобі душу розкривать.
Краще не знати тобі, що я відчувала,
Скоріше б цей конверт кудись сховать..
