Вже липень добігає середини.
У розпалі ще літняя пора.
Яка чудова зараз тепла днина!
Чому ж листочок з клена опада?
І вітер, украй зморений, не диха.
Натруджені вже крила поскладав.
Навколо розляглася лише тиша...
Чому ж листок зів"яв і раптом впав?
Далеко ще до осені, мій друже!!
Надворі, зрозумій, не листопад.
А, може, мій хороший, ти недужий?
Чи, може, ти життю уже не рад?
Чи, може, в тебе теж болить серденько,
І став тобі немилим цілий світ?
Сідай мені в долоню, мій маленький,
Зігрію я осінній твій політ...
Чи, може, в тебе теж болить серденько,
І став тобі немилим цілий світ?
Сідай мені в долоню, мій маленький,
Зігрію я осінній твій політ... а я б сів!...
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вірш про спекотне літо дуже гарний. Разом з тим жаль"маленького". Що з ним станеться? Чому його політ останній?Чи не повязано з літньою спекою? (Мінздрав попредив).
Н-А-Д-І-Я відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Може і спека винна, але не слід так хвилюватися...Це лише твір...
шкода маленького.... але так приємно, що є НАДІЯ для нього, що його хтось приголубить 
Вірш про спекотне літо дуже гарний. Разом з тим жаль"маленького". Що з ним станеться? Чому його політ останній?Чи не повязано з літньою спекою? (Мінздрав попредив).
