Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Любов Вакуленко: ВЕРА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Назалєт, 18.02.2013 - 00:02
Октябрина.Ты меня замучишь. Я сейчас очень больной, пора закрывать сайт и ложиться отдыхать, но я словно мальчишка сошедший с ума, упиваюсь Твоими умными с искорками глубокой философии стихами. Почему бы Тебе не зарегистрироваться на русском: стихи. ру. Там больше возможностей для талантливых, таких, как Ты. Ведь, без переувеличения скажу Тебе - в Твоих стихах чувствуется большой талант стихотворца и поэта. Так раскрой же его по-настоящему. Желаю успехов. P. S. Если выздоровею - обязательно снова зайду к Тебе. Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Пожалуйста, выздоравливайте побыстрее, а положительные эмоции от прочтения моих стихов пусть помогут в этом. И пусть Бог даст силы в этом вашим докторам.А что касается другого сайта... Стихи.ру показался мне очень сухим, лишенным всяких эмоций сайтом, не веет от него теплом... Насчет таланта... не знаю... может быть и есть, потому что если что-то пишу - пишу легко и без усилий, как буд-то кто-то влаживает фразы в подсознание. Большинство из моих стихов написаны после смерти моей мамы, в 2010 году. А сейчас я пишу все реже и реже. Толи душа окаменела и замерла, толи уже все исчерпано что хотелось сказать. Иногда возникает вопрос - зачем? Но вы всеравно выздоравливайте и заходите, я буду ждать ваших отзывов. Максименко Л., 31.10.2012 - 21:01
Віру мають багато із нас.Та вона не завжди зігріває. Мабуть треба чекати свій час. Може знову вона запалає. Кожен має, що має. Тому не здавайся на тугу і відчай. І не клич ти собі сатану. Це доволі поганенький звичай. Не сумуй, мій товариш-поет. Може віра захована дето. Цей твій вірш - досконалий портрет співака, дивака і поета. Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вдивляюсь в рядочки із слівЩо в душі розцвітають як диво. Кожен з нас би волів і хотів І коханим прожить і щасливим. Та в житті все поділено так, Що отримуєм порівну всього. А без віри нам дійсно ніяк, Нам без віри не буде нічого. Спасибі вам за такий чудовий експромпт, я знаю, що вони народжуються з самого серця, це відчувається навіть на відстані. Крилата (Любов Пікас), 31.10.2012 - 20:37
Вірте, голубонько! Я теж без кохання, одна в квартирі. Але сподіваюсь, що ще буде гармонія: жінка-чоловік.
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
В моєму випадку - самотність удвох. Питання - що краще? А краще - просто вірити, ні не в кохання, не в гармонію - в життя.
Любов Вакуленко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бажано...Спасибі, що завітали. |
|
|