У Тобі стільки ніжності й тепла…
Замріяності, спокою, бажання…
Достойна, знаю, будь-яких похвал,
Але найбільше справжнього кохання.
Ти-зірочка, що світить уночі…
Ти-сонечко, що обнімає роси
Ти-музика, що барвами звучить,
І похвалИ ніколи не попросить.
Ти – честь і гідність! (ні, не на показ)
Це ТвОє кредо – вмієш відстояти!
Життєва мудрість, звільнена образ,
Чіткі й прозорі в Тебе постулати.
Ти – загадка (як жінка) у житті
Ти – Мати!, що крильми прикриє діток
Вогонь і воду зможеш перейти
За їхнє щастя, разом щоб радіти.
У Тебе голос – струмінь джерельцЯ,
У Тебе очі це - безодня ласки,
Безмежна скромність, дуже до лиця,
З Тобою спілкування – дотик казки.
Я вдячний Богу за ту кожну мить,
Що усмішку Твою ловив душею,
Що як струна в мені вона бринить,
Що я живу вночі і вдень із нею.
