Вночі я спати не хотіла
І вчитись лінь мені було,
та загалом не відчувала свого тіла,
бо душу мою віднесло...
Кудись далеко від реальй
і метушні,і всіх думок,
і монотонний маю настрій,
заплутавсь знову мій клубок.
Вже навіть я лягла у ліжко
та все не спалось,все гуло
і всередині щось так трісло
я не знаю,що це було...
Мені нічого не хотілось.
Іти - куди вело;
не розумію,що це сталось?
Куди мене вже віднесло?
Я знаю,я десь посердині,
стою на екваторі доріг
і не збираюсь нікуди йти нині
хоть би як близько був поріг!
Це рівновага почуттів?
Це спокій,якого я чекала?
Ти ж мене такою бачити хотів
Тепер я такою стала.
А ти лиш зараз зрозумів,
що не вподобив холодний камінь?
Ти ж так цього хотів
Гасив,гаасив мій пламінь.
І що тепер,ну,що ти радий?
Що забрав мої ти фарби?
Радій!Тепер багатий.
А я - холодний камінь.
́
