Ці безкінечні сварки, сперечання
Я хочу так, щоб був отой момент,
Коли мене обіймеш ти і про кохання
Відкриєш свого серця той секрет.
Хочу тієї миті, коли згадаєш осінь
Оту холону, що поєднала нас.
І в твоїм серці спалахне бажання
Кохати, так, немов в останній раз.
Ти маєш знати те, що я з тобою,
Я буду завжди там, де будеш ти.
І наші мрії теплою весною
Полинуть в гору, й знатимуть світи,..
…Що ми разом. Ми живемо удвох
Одними снами, і бажаннями, й думками,
Й чекаєм осені, тієї, що колись нас двох
Змусила палко так з’єднатися вустами…
́́